Джузеппе Гарібальді - національний герой Італії, людина-легенда, одна з головних фігур італійського Рисорджименто, руху за об'єднання Італії. Його ім'я стало символом боротьби за волю і демократію. Його популярність і славу, що прийшла ще при житті, не раз намагалися використовувати у своїх цілях інші політичні діячі. Те ж відбувалося і після смерті прославленого героя. Фашисти, комуністи і ліберали об”являли його передвісником своїх ідей. Його тепло приймали у Франції й Англії, шанували в демократичних колах дореволюційної Росії.
Вийшовши з родини моряків, Гарібальді завжди мав тягу до моря і з 15 років плавав на торгових судах спочатку як юнга, потім як помічник капітана. Уже під час першого далекого плавання на бригантині "Констанца" юнак побував у далекій Росії і зміг відвідати Одесу. Він зборознив Середземне море у всіх напрямках, і немає середиземноморского берега, який би він не побачив у роки своєї бурхливої молодості, що була вирішальною для формування його особистості.
Там, виявившись без засобів, він як корсар, а потім командуючий невеликим військово-морським флотом брав активну участь у боротьбі за незалежність республік Ріу-Гранде (на півдні Бразилії) і Уругвай. Військові успіхи пірата Хосе Гарібальді (так іменували його латиноамериканці) справили враження на місцеве населення, зокрема портового містечка Лагуна, що той захопив у 1839 р., воюючи на стороні республіканців проти Бразильської імперії.
Знаходячись за океаном, Джузеппе підтримував переписування з Мадзині, запевняючи його у своїй відданості і захоплюючись ім. Завдяки подвигам, зробленим у Латинській Америці,.Гарібальді став відомою особистістю, і повідомлення про нього друкували багато європейських газет, барвисто описуючи його вигляд: довге волосся, бороду і вуси, червону сорочка, шийну хустка і сіре пончо. Згодом його так і зображували художники, так він виглядав і на багатьох фотографіях.
Але Гарібальді вирішив продовжити боротьбу. Після падіння Римської республіки він разом з нечисленними волонтерами і вірної Аніти зробив похід на північ, намагаючись дійти до Венеції, останнього оплоту революції. По шляху, в устя ріки По, у нього на руках умерла вагітна дружина, і він, переслідуваний, не зміг навіть її поховати. З превеликими труднощами Гарібальді пробився до П'ємонту, але був арештований і висланий із країни. Наступні п'ять років свого життя він знаходився у вигнанні, без родини і дітей, що залишилися на піклування його матері в Ніцці. Нетривалий час провів на середиземноморскому острові Маддалена, у Танжері (Марокко) і Гибралтарі, а потім перебрався в 1850 р. у Північну Америку.
Ремесла
Города средневековой Европы заметно отличались от древнерусских. Первые, как правило, не имели сельскохозяйствеенной агломерации, являясь местами жизнедеятельности бюргеров. Феодалы имели собственные поместья-замки; в городах их возможности были ограничены местным самоуправлением. Большинство древнерусских городов находились под власт ...
Гербъ рода графа Бестужева-Рюмина
Старый герб содержит на прямостоящем щите в черном поле восемь золотых крестов, положенных числом 3, 2, 3 с повторенными крестообразно на трех верхних концах перекладами, а между ними в середине щита пятилистный золотой цветок, а над щитом по грудь поднимающийся страус. К этому же щиту вновь прибавлены золотая вершина с выходящим че ...
«Ленинград оказался первым стратегическим объектом на пути вермахта,
который он не смог взять»
Мирно спящие жители Страны Советов пробудились от первых звуков надвигающейся войны на рассвете 22 июня 1941 года: нацистская Германия, нарушив предписания Пакта о ненападении, вторглась в пределы СССР. Неприятельская авиация бомбардировала многие крупные города, порты, железнодорожные узлы, аэродромы, военно-морские базы, казармы войск ...