Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Укрепление статуса Чехии Карлом IV
Своеволие феодальной аристократии было несколько укрощено в правлении Карла (1346 — 1378), когда союз королевской власти с городами принес свои плоды, облегчив правительству нажим на непокорных панов. Богатство и политический вес Чехии помогли королю приобрести императорский скипетр. В качестве германского императора Карла IV он издал з ...
Усиление роли боярства в государственном управлении
Одной из важнейших обязанностей вассалов было оказание своему сюзерену помощи советом, обязанность думать вместе с ним "о строе земельном и оратех". Этот совещательный орган при князе (боярская "дума") не имел юридически оформленного статуса, созыв его и состав думцев, так же как и круг вопросов, ставившихся на обсужд ...
Имена.
Князь Вяземский говорит, что Москва тогда особенно славилась прозвищами и кличками своими (этот обычай, впрочем, встречался и в Древней Руси). Так, был в Москве князь Долгоруков «Балкон», прозванный так по сложению своих губ. Был в Москве князь Долгоруков «Каламбур», потому что он каламбурами так и сыпал. Был ещё князь Долгоруков podiqu ...