Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Отечественная война 1812
года и ее герои
На рассвете 12 июня 1812 г. армия Наполеона вторглась пределы России. За два дня до этого французский посол в Петербурге вручил в российском министерстве иностранных дел разрыве дипломатических отношений и объявлении войны.
Вначале пограничную реку Неман переплыли на лодках отряды прикрытия, потом по наведенным понтонным мостам на прот ...
Причины войны
Первая мировая война была результатом острых противоречий, возникших между ведущими капиталистическими странами, интересы которых сталкивались во многих районах земного шара, и в первую очередь в Азии, на Ближнем Востоке и в Африке. Противостояние этих стран превращалось в ожесточенную борьбу за господство на мировом рынке, за захват чу ...
Древнейшая северотюркская цивилизация
Неолитическая революция. Понятие "неолитическая революция" вводит в науку академик Н.Н. Моисеев (1992). По его мнению, эпоха неолита (XIII—VI тысячелетия до н.э.) ознаменовала собой коренной поворот в развитии Земной цивилизации. Суть этого поворота заключалась в переходе Homo sapiens от образа жизни собирателей к образу жизни ...