Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Граф С.С. Уваров и устав университета Св. Владимира
Адмирал Шишков, унаследованный императором Николаем от предыдущей эпохи, оставался во главе Министерства народного просвещения до 1828 г.; затем, с 1828 по 1833 г. министерством управлял пиетист Ливен. С 1833 г. министром сделался один из наиболее знаменитых министров народного просвещения - С.С. Уваров, который управлял этим ведомством ...
Государственный строй
Основными элементами древнейшего государственного устройства Рима являются царь, сенат и народное собрание.
Царь (rex) является верховным владыкой государства; в его руках сосредоточиваются все функции государственной власти. Он является и верховным полководцем народа, и блюстителем внутреннего порядка, и предстателем за народ перед ...
Деятельность Коминтерна. Международное рабочее
движение в 1920—1921 гг. и задачи компартий
Международная обстановка на рубеже 1920— 1921 гг. характеризовалась двумя важнейшими факторами. Во-первых, революционные выступления в ряде европейских стран потерпели поражение. Тенденция ослабления классовых битв, еще только наметившаяся в середине 1920 г., в последующем, особенно с 1921 г., укрепилась. Во-вторых, налицо был факт необ ...