Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Военная реформа.
Поражение в крымской войне показало, что российская регулярная армия, основанная на рекрутском наборе, не может противостоять более современным европейским. Необходимо было создать армию, обладающую обученным запасом личного состава, современным оружием и хорошо подготовленными офицерскими кадрами. Ключевым элементом реформы стал закон ...
Люди.
В старые годы в Москве до появления Грибоедова и Пушкина, жадно переписывались сотнями рук сатирические стихотворения, написанные на Тверской бульвар, Пресненские пруды и т. д. Стихи эти не отличались литературными достоинствами, но злость и ругательства, как говорит князь Вяземский, современник той эпохи, тогда имели соблазнительную пр ...
Гербъ рода князей Голицыныхъ
Щит разделен горизонтально на две равные части. В верхней части в красном поле изображен герб Литовский, а на нем имеется воин, скачущий на белой лошади с поднятым вверх мечом.
Нижняя часть разделена перпендикулярно на две части: в правом серебряном поле помещен герб Новгородский, на котором имеется стул малинового цвета, на кот ...