Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Развитие капитализма в России во второй половине XIX века. Завершение промышленного
переворота
Реформы 60–70-х годов придали значительное ускорение экономическому развитию страны и во второй половине XIX века происходит перестройка всего хозяйства страны. Освобождение крестьян дало возможность расширить применение наемного труда, что способствовало накоплению капитала и развитию капиталистических отношений. Однако вместе с тем в ...
Трансформация идеологии (1929-1953)
В 1917-1918 гг. и все последующее время вплоть до установления полной большевистской власти, марксистская теория, ставшая в последствии государственной идеологией, в массах носила характер революционный. Это не была идеология массы в целом, но люди верили, что революция проходящая под большевистскими знаменами, способна изменить не толь ...
Национальное государство поволжских татар. Становление
казанского Татарского государства
Сохранение государственного наследия Волжской Булгарии.
В золотоордынский период истории Татарстана была решена одна из сложнейших политических задач — сохранено государственное наследие Волжской Булгарии. Наиболее трудно давалось ее решение в годы распада государства Золотая Орда, который был затяжным и болезненным. Почти полвека прод ...