Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Брусиловский прорыв
В результате Брусиловского прорыва – единственной операции Первой мировой войны, названной не по месту действия, а по фамилии полководца, – Юго-Западный фронт нанес сокрушительное поражение австро-венгерской армии, от которого она уже не смогла оправиться. Русские войска продвинулись от 80 до 120 км вглубь территории противника. Фронт Б ...
Ход конфликта
21 сентября президент Российской Федерации Б.Н. Ельцин издал указ № 1400 "О поэтапной конституционной реформе в РФ", которым предписывал Съезду народных депутатов и Верховному Совету Российской Федерации прекратить свою деятельность, и выступил с телевизионным обращением к народу. Одновременно в Доме Советов были отключены свя ...
Цель, время и место создания мемуаров Жукова Г. К.
В 1958 г. Г.К. Жуков начал писать свои мемуары. Около десяти лет трудился он над воспоминаниями. Принимая во внимание, что он был в опале, постоянно подвергался травле, был болен и многое-многое другое, можно назвать создание книги его вторым подвигом. Выход в свет в 1969 году объемистого тома в красной суперобложке был настоящим событи ...