Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Внутренняя политика императора Александра III Александровича
Царствование императора Александра III (1881–1894)
вошли в историю как время «контрреформ». Александр III вступил на престол после убийства своего отца 1 марта 1881 года. Идеологами нового царствования стали обер-прокурор Синода К.П. Победоносцев, министр внутренних дел Д. Толстой и издатель М. Катков.
Причины общественного кризиса Ал ...
Высший и центральный государственный аппарат управления во второй четверти
XVIII века
Положение Екатерины I на троне было шатким. Дворянская аристократия оставалась недовольной. Меншиков, Толстой, Апраксин посоветовали Екатерине учредить специальный орган, который бы возвышался над всеми государственными учреждениями империи.
8 февраля 1726 года был создан Верховный тайный совет, ставший главным правительственным органо ...
Главные проблемы экономического развития стран в период
докапиталистического способа производства. Основные черты первобытнообщинной
экономики и направления ее развития
Первобытнообщинный строй, через который прошли все народы мира, охватывает огромный исторический период: отсчет его истории начался сотни тысяч лет назад.
Основой производственных отношений первобытнообщинного строя была коллективная, общинная собственность на орудия и средства производства.
Труд первобытного человека еще не мог созда ...