Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Реформы Ивана IV
Восхождение Ивана Грозного к единовластию было долгим и трудным. Оно прошло через различные этапы, каждый из которых был необходимой ступенью этого восхождения. Даже собственная система взглядов царя приобрела законченный вид лишь в начале 60-х гг.
До венчания на царство, в годы боярского правления мальчик, а затем юноша великий князь ...
Гуситские войны. «Табориты»
Феодальная раздробленность германии и Чехии была закреплена «Золотой Буллой» изданной Германским императором и Чешским королем Карлом IV 1356 г., согласно этому документу император германии избирался коллегией курфюрстов, состав которой был четко определен. Достоинство курфюрстов было признание земли закрепленной в их владениях и обязыв ...
Князья Сан-Донато
Эти Демидовы представляли полнейший контраст с предками. Предки крепко сидели на своих заводах копили капиталы; потомки, используя семейные богатства, исколесили всю Европу.
Анатолий Николаевич (1812—1870), первый из Демидовых князь Сан-Донато, был младшим сыном Николая Никитовича Демидова, умершего во Флоренции, где он был русским пос ...