Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Последствия деятельности Брежнева
Из-за расширения пахотных земель на окраине началась запустение пахотных земель в исторических центрах. Неравные цены на сельскохозяйственную и промышленную продукцию разоряли село (литр молока государство покупало дешевле, чем продавало на село литр бензина). В бюрократической системе сложилась коллективная безответственность и коррупц ...
Национальное государство поволжских татар в XV-XVI вв.
Государственный строй. XV в. для Европы был началом перехода от культуры средневековья к культуре нового времени. Эпоха Возрождения, начавшись в Италии в XIV в., стала вступать в свои права в остальных странах континента. Главную сущность Возрождения составило распространение гуманистического мировоззрения. Олицетворяли это мировоззрени ...
Татарский национальный вклад в Отечественную Войну 1941-1945 гг.
Отношение татарского общества к войне. К началу войны татарское общество, представляющее собой единую нацию, в государственно-административном плане продолжало оставаться разделенным. Из общего числа татарского населения, составлявшего более 5,5 миллиона человек, около 1,5 миллиона человек проживало в Татарской автономной республике. Ос ...