Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Работа в Москве:
Администрация президента, ФСБ (1996-1999)
В 1996 году, через несколько месяцев после поражения Собчака на выборах, Путин переехал в Москву, где занимал должности в президентской администрации Бориса Ельцина. Некоторые зарубежные исследователи считают неясными причины успешной карьеры Путина в президентской администрации, однако, как правило, начало московской карьеры Путина свя ...
Тернистый путь к национальной республике
Октябрьский государственный переворот в России. Осенью 1917 г. Временное правительство вступило в полосу затяжного кризиса. Оно потеряло доверие большинства русского народа, и его падение было предопределено. На наследство претендовали две наиболее организованные политические силы: большевики в союзе с левыми эсерами и кадеты в союзе с ...
Реформы в области народного образования и печати.
Реформы управления, суда и армии логически потребовали изменения системы образования. В 1864 г. был утверждён новый «Устав гимназии» и «Положение о народных училищах, регламентировавшие начальное и среднее образование. Главное заключалось в том, что фактически было введено всесословное образование. Наряду с государственными возникли зем ...