Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Введение
Спартанские дети были, по общему мнению, самыми скромными и послушными, мужчины — самыми храбрыми, а женщины — самыми красивыми. И одеждой, и речью, и манерой поведения спартанцы удивительно походили друг на друга и, вместе с тем, были совершенно непохожи на остальных греков.
Спартанцы никогда не работали и почти никогда не отдыхали. В ...
Причины поражения на континенте
В середине 1947 года государство и партия Цзян Чжунчжэна на континенте шли к краху, разваливались, саморазрушались. И дело было прежде всего в том, что люди хотели мира, а не войны. Они были готовы поддержать победителя в гражданской войне, кем бы он ни был. При этом КПК имела надежный тыл — СССР. У КПК оказалась база для наступления — ...
Всепоглощающее стремление к истине
Герцен очень хорошо сказал о подвижниках юной науки эпохи Возрождения, которые в борьбе с пережитками средневековья открыли человеческому уму новые горизонты:
«Главный характер этих великих деятелей состоит в живом, верном чувстве тесноты, неудовлетворенности в замкнутом круге ...