Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Средневековая
деревня
Генезис феодализма в Европе начался на первом, раннем этапе Средневековья, т. е. с начала VI в. н. э., в таких странах, как Франция, Англия, Германия. С XIII в. наблюдался уже процесс раскрепощения крестьян. В странах Восточной Европы, со времен промышленного переворота в Англии, наоборот, проявляется феномен "второго издания" ...
Развитие промышленности
Рост промышленного производства был более значительным, чем в сельском хозяйстве, что обеспечивалось ростом нужд российской армии и флота, увеличившимся спросом на мировом рынке на железо и парусное полотно, а также ростом несельскохозяйственного населения в России.
Тяжелая промышленность. Особенно быстро развивалась черная металлургия ...
Культурная жизнь в СССР в 20 – 30-е гг.
Борьба за утверждение марксистско-ленинской идеологии в сознании людей и в науке была ведущим направлением идеологической жизни общества. В то же время ужесточились требования партии к учёным-обществоведам: те из них, кто сомневался в абсолютной правильности избранных методов социалистического строительства, предлагал сохранить принципы ...