Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Равновесие сил или холодная война
С окончанием войны полярность мира резко изменилась – старые колониальные страны Европы и Япония лежали в руинах, зато вперед выдвинулись Советский Союз и Соединенные Штаты, лишь незначительно вовлеченные в мировое соотношение сил до этого момента и заполнившие теперь своеобразный вакуум, образовавшийся после крушения стран оси. И с это ...
Личность Петра Первого в оценках историков
В целом деятельность Петра I крайне противоречива, что нашло отражение в трудах историков. С одной стороны царствование Петра I вошло в историю России как один из самых блестящих периодов жизни, временем воинских побед, успехов во внешней политике и в экономике. С другой стороны, реформы проводились с чрезвычайным напряжением всех общес ...
НЭП: сущность, основные цели, перспективы.
Сущность НЭПа была понятна не всем. Неверие в НЭП, его социалистическую направленность порождало споры о путях развития экономики страны, о возможности построения социализма. При самом различном понимании НЭПа многие партийные деятели сходились в том, что в конце гражданской войны в Советской России сохранилось два основных класса насел ...