Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Положение основных сословий
Основными социально-экономическими задачами государства в этот период являлись: приспособление правящего сословия - дворянства к развивавшимся товарно-денежным отношениям, приспособление крепостнического имения к новой экономической системы, и, в конечном итоге - укрепление обновленного дворянского феодального государства.
С другой сто ...
Противоречие нэповской экономики, ее кризисы.
НЭП, испытывающий то в меньшей, то в большей степени административно- командное давление, был обречён на кризисы. То и дело напоминавший о себе приоритет политики над экономикой вносил сбои в механизмы НЭПа. Сказывались и просчёты в руководстве экономикой.
Первый кризис НЭПа в 1923 г., как и последующие (1925-1926гг. 1928-1929гг), был ...
Отечественная война 1812 года
12 июня 1812 года армия Наполеона вторглась в Россию.План Наполеона заключался в том, чтобы в генеральном сражении разгромить русскую армию, занять Москву и принудить Александра I к капитуляции. Против Наполеона были выставлены три русских армии, которые уклоняясь от больших сражений стали отступать с целью объединения в одну армию. В к ...