Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Экономика в 30-е годы
Сложившаяся к тому времени экономика ныне определяется как директивная. Она характеризовалась:
v фактически полным огосударствлением средств производства, хотя формально-юридически устанавливалось наличие двух основных форм собственности: государственной и групповой (кооперативно-колхозной);
v свернутостью товарно-денежных отношений ( ...
Экономическое развитие в условиях рабовладельческого общества
Возникшие в недрах первобытнообщинного способа производства элементы классового общества сформировались в рабовладельческий строй.
Каждая семья стремилась захватить лучшие земли или скот. В процессе образования частной собственности стало экономически выгодным заставлять военнопленных работать на себя, т.е. превращать их в рабов. Первы ...
Начало политической деятельности Сунь Ятсена
Параллельно с буржуазно-реформаторским, в Китае в конце XIX в. возникает и более радикальное революционное направление, ярким представителем которого стал Сунь Ятсен (1864-1925). Выходец из крестьянской семьи южнокитайской провинции Гуандун, он в 1881 г. окончил миссионерскую школу на Гавайских островах, куда ранее эмигрировал в поисках ...