Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Внешняя политика
Всемирная история была для Грозного неистощимым арсеналом аргументов против ограничения власти монархов, к которому он неустанно обращался. В первом послании Курбскому царь в наиболее законченном виде излагает свою собственную историческую концепцию всемирной истории от империи Августа до падения Константинополя. В ней все подчинено еди ...
СССР в середине 1960-х – начале 1980-х гг.
Отношения с США. Начало 70-х гг. было отмечено радикальным поворотом с сторону разрядки международной напряженности. Этому способствовал и достигнутый Советским Союзом военно-стратегический парите с США. Этому способствовали встречи глав СССР и США. Результатом переговоров в 1972г. явилось подписание соглашения об ограничении стратегиче ...
Внешняя торговля
В последние века I тыс. н.э. территорию Восточной Европы пересекли два крупные транзитные торговые пути средневековья – «путь из варяг в греки» и Волжско-Балтийский. Оба они прходили через Новгород: первый сыграл значительную роль в развитии центральной и южной Руси, другой – северо-восточного региона. ...