Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Участие внутренних войск в сражениях начального этапа Великой Отечественной
войны
Накануне Великой Отечественной войны все железнодорожные и шоссейные мосты через пограничные реки на западной границе охранялись гарнизонами, подразделениями внутренних войск. Численность их была разная - от отделения до роты. Многие гарнизоны возглавляли сержанты срочной службы. Вот эти немногочисленные гарнизоны вместе с пограничникам ...
СССР в системе международных отношений в середине 60-х годов.
Никита Сергеевич Хрущев (1953–1964)
Придя к власти, Хрущев попытался остановить холодную войну. На ХХ съезде партии Хрущев выступил с инициативой создания системы коллективной безопасности и контроля над количеством ядерного оружия. Одновременно с этими инициативами в СССР продолжалась разработка новых видов вооружения. Большое значение во внешней политике придавалось под ...
Переход к новой экономической политике
Начало 20-х годов в России ознаменовалось глубоким кризисом. В начале 1921 года объём промышленного производства составлял только 12% довоенного, а выпуск железа и чугуна – 2, 5%. Производительность труда в некоторых отраслях снизилась на 80%. Большинство рудников и шахт было разрушено и затоплено. Заводы и фабрики большей частью стояли ...