Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин).
Протогорода
В результате археологических исследований на юго-западе Руси были изучены дофеодальные гнездовые протогородские поселения VIII-X в. (племенные грады), находившиеся на стадии трансформации общины в город. В состав таких протогородов входили: общинный центр, состоявший из городища-убежище, ремесленных поселений с могильниками и окружающ ...
«Ленинградцам к новому году.
Сегодня населению города дополнительно к ежемесячным продовольственным нормам будет выдано: по пол-литра вина ─ рабочим и служащим и по четверти литра ─ иждивенцам.
Исполком Ленсовета принял решение провести с 1 по 10 января 1942 года в школах и детских садах новогодние ёлки. Все дети будут угощаться праздничным обедом из д ...
Политика сплошной коллективизации сельского хозяйства, её
экономические и социальные последствия. Суть коллективизации
Новый курс социально-экономической политики Советской власти выражался, с одной стороны, в том, что были определены форсированные темпы развития, а с другой, в том, что саморазвитие индустрии происходило не пропорционально, с обеспечением явных приоритетов производству. В поисках средств потребления государство встало на путь перераспре ...