Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Начало политической деятельности Сунь Ятсена
Параллельно с буржуазно-реформаторским, в Китае в конце XIX в. возникает и более радикальное революционное направление, ярким представителем которого стал Сунь Ятсен (1864-1925). Выходец из крестьянской семьи южнокитайской провинции Гуандун, он в 1881 г. окончил миссионерскую школу на Гавайских островах, куда ранее эмигрировал в поисках ...
Англия
В годы правления Ивана Грозного были установлены торговые отношения с Англией. В 1553 году экспедиция английского мореплавателя Ричарда Ченслера обогнула Кольский полуостров, вошла в Белое море и бросила якорь к западу от Николо-Корельского монастыря напротив селения Нёнокса, где они установили, что эта местность является не Индией, а М ...
Личность Петра Первого в оценках историков
В целом деятельность Петра I крайне противоречива, что нашло отражение в трудах историков. С одной стороны царствование Петра I вошло в историю России как один из самых блестящих периодов жизни, временем воинских побед, успехов во внешней политике и в экономике. С другой стороны, реформы проводились с чрезвычайным напряжением всех общес ...