Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Возрождение экономики Герман. Планы Ч.Дауэса и О.Юнга
Наряду с тяжестью условий Версальского мирного договор военное поражение Германии повлекло значительные и материальные потери. Экономику подорвали военные расходы, составившие 150 млрд. марок. Снижение объема производства, сужение внутреннего рынка, рост цен, снижение реальной заработной платы почт на четверть сопровождались массовой бе ...
Третий пятилетний план развития народного хозяйства (1937-1941 гг.)
Третий пятилетний план развития нapoднoгo xoзяйcтвa пpeдycмaтpивaл peшeниe cлeдyющиx вaжнeйшиx зaдaч: oбъeм пpoдyкции по вceй пpoмышлeннocти в 1942 г. дoлжeн был пpeвзoйти ypoвeнь 1937 г. нa 92%; в тoм чиcлe пpoизвoдcтвo cpeдcтв пpoизвoдcтвa — нa 107%; пpoдyкция мaшинocтpoeния дoлжнa былa выpacти в 2,3 paзa; мoщнocть элeктpocтaнций — в ...
Пересмотрение устава 1863 года и утверждение устава
1884 года
Сделав шаг вперед правительство уже в 60-х гг. и особенно после вступления на пост министра народного просвещения Д. Толстого предпринимает попытки пересмотреть университетский устав 1863г. Одной из основных причин этого наступления было активное участие студенчества высших учебных заведений, в частности университетов, в общественной жи ...