Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Проблемы истории феодальной России. Поиски в области методологии
Перемены, происходящие в мире и в нашей стране, политические страсти и заботы повседневного бытия не только не ослабили интерес к истории, а наоборот, привели к еще более острому восприятию прошлого. Это закономерно. В начале XX в. Н. А. Бердяев отмечал, что «исторические катастрофы и переломы . всегда располагали к размышлениям в облас ...
Внешняя политика, военная функция и дипломатия
Несомненно, что какими бы природными богатствами ни обладало государство, его процветание не возможно без активной, а иногда и агрессивной, внешней политики. Египет, особенно во времена империи, был огромной страной. Однако эта страна не была прочной. После каждого периода смуты фараонам приходилось заново объединять страну.
Практическ ...
Культурная жизнь в СССР в 20 – 30-е гг.
Борьба за утверждение марксистско-ленинской идеологии в сознании людей и в науке была ведущим направлением идеологической жизни общества. В то же время ужесточились требования партии к учёным-обществоведам: те из них, кто сомневался в абсолютной правильности избранных методов социалистического строительства, предлагал сохранить принципы ...