Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Литература
Ведущей темой в литературе становится патриотизм и подвиги русских людей. Происходит переосмысление многих былинных сюжетов. Новым жанром становятся песни и сказания на исторические темы
(Сказание о Евпатии Каловрате
– о героической обороне Рязани, Сказание о Щелкане
– о восстании в Твери 1327 года). Тема борьбы с внешними врагами ос ...
Послевоенные
годы. Курирование ядерного проекта СССР
После испытания в пустыне под Аламогордо первого американского атомного устройства, работы в СССР по созданию своего собственного ядерного оружия были значительно ускорены.
Специальный комитет был создан на основании постановления ГКО от 20 августа 1945 года. В него входили Л.П. Берия (председатель), Г.М. Маленков, Н.А. Вознесенский, Б ...
Венчание на царство
Излюбленной идеей царя, осознанной уже в юности, стала мысль о неограниченной самодержавной власти. В декабре 1546 года 16-летний Иван посоветовался с митрополитом Макарием о своём желании жениться. Был устроен смотр невест. Выбор царя пал на Анастасию, дочь вдовы Захарьиной. При этом Карамзин говорит, что царь руководствовался не знатн ...