Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Левашевы.
Белокаменная в то время была особенно обильна девицами. Князь Вяземский говорит, что в Москве на одной улице проживали княжны-девицы, которые всякий день сидели каждая у особенного окна и смотрели на проезжающих и проходящих, выглядывая себе суженого; Копьёв сказал о них: «на каждом окошке по лепешке», -и с тех пор другого имени им не б ...
Приложения
Приложение А. План-проект Усть-Каменогорской крепости
Приложение Б. План редутов на Иртыше
Приложение В. План Семипалатной крепости на Иртышской линии (Ф. Ласковский, 1865)
Приложение Г. План новой Семипалатинской крепости
...
Типология цивилизаций
Опираясь на последние достижения истории и археологии, Тойнби выделяет 21 цивилизационную систему. В это число он включает западную цивилизацию, православную (византийскую ортодоксальную), русскую православную, персидскую, арабскую (исламскую), индийскую, дальневосточную, античную (Греко-римскую), сирийскую, китайскую, японо-корейскую, ...