Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Восточно-Прусская операция
Одновременно с действиями германских войск на Западном фронте русское командование также предприняло ряд активных действий – 4 августа русская армия под командованием П.К. Ренненкампфа вторглась в Восточную Пруссию, вскоре ее поддержала 2-ая армия А.В. Самсонова. Германские войска были отброшены, но в результате отсутствия взаимодействи ...
Обострение земельного вопроса в регионе во второй половине XVIII века
Мы выделяем два основных источника обострения земельной проблемы в изучаемом регионе. Во-первых, царские власти на законодательном уровне запрещали казахам не только пользоваться территорией десятиверстной полосы (до 1800 года), но и возводить здесь жилые и хозяйственные постройки. Многочисленные запреты властей должны были препятствова ...
Реформы 1860–1870-х годов в России, их влияние на социально-экономическое и
политическое развитие страны
Поражение России в Крымской войне обозначили необходимость реформ во всех областях жизни и преодоления отставания от Запада. Вокруг императора Александра II сложился круг лиц, которые были готовы к проведению этих реформ. Во многом этот круг лиц сформировался в годы правления Александра I и в кружках 30–40-х годов. Реформы Александра II ...