Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Высшее образование во второй четверти XIX века
Восстание декабристов в 1825 г. оказало огромное влияние на все стороны социальной жизни Российской империи, в том числе на образование. Новый император Николай I видел одну из причин революционных выступлений в несовершенстве образовательной системы. Мысли о "порочности" российской системы образования неоднократно высказывал ...
Индустриализация
Уже в 1920 году была намечена комплексная программа первоочередного развития средств производства и машинизации всех отраслей народного хозяйства. При этом подъем экономики страны мыслился как эволюционный процесс, связанный с реальным учетом внутренних ресурсов и сил, а также с налаживанием контактов с капиталистическими странами. Это ...
Положение основных сословий
Основными социально-экономическими задачами государства в этот период являлись: приспособление правящего сословия - дворянства к развивавшимся товарно-денежным отношениям, приспособление крепостнического имения к новой экономической системы, и, в конечном итоге - укрепление обновленного дворянского феодального государства.
С другой сто ...