Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Изменения в общественно-политической жизни южного
кыргызстана во второй половине 19 века
В 1865 году крупными военными силами русских под предводительством генерала М.Г. Черняева был осаждён и взят Ташкент. Отныне власть Кокандского ханства ограничивалась лишь Ферганской долиной и кыргызскими кочевьями Памиро-алая. Ограничения территории вызвало сокращение доходов казны, что побуждало хана увеличить размер налогов и податей ...
Культура в 30-е годы
В 30-е годы началось коренное искоренение старой интеллигенции, которые слабо критиковали большевизм за его экономическую и идеологическую деятельность. Их увольняли с рабочих мест и ссылали в лагеря. Из библиотек изымались книги дореволюционных изданий, разрушались храмы. Официальным историком стал М. Покровский
.
С 1930 года было вве ...
НЭП в сельском хозяйстве, промышленности и финансах.
Постановление X съезда РКП(б) о замене разверстки продналогом, положившее начало новой экономической политике, законодательно было оформлено декретом ВЦИК в марте 1921 года. Размер налога снизился почти в два раза по сравнению с продразверсткой, причем основная его тяжесть падала на зажиточных сельских крестьян. Декрет ограничивал свобо ...