Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Спираль Бруно и поливальные машины вокруг Белого Дома
24 сентября, под предлогом ограждения москвичей от "вооружённых боевиков, засевших в парламенте", доступ в Дом Советов был полностью блокирован, и вновь прибывающие депутаты уже не могли попасть внутрь. Они собирались в зданиях московских райсоветов. Дом Советов окружён сплошным кольцом поливальных машин, заграждением из спира ...
Февральская революция 1917 года
Война поразила систему хозяйственных связей – прежде всего между городом и деревней. Власть оказалась дискредитирована цепью скандалов типа интриг Распутина и его окружения, как тогда называли их «тёмные силы». Но не война породила в России аграрный вопрос, острейшие социальные противоречия, конфликты между буржуазией и царизмом и внутр ...
Куликовская битва
8 сентября 1380 года между русскими войсками под предводительством великого князя владимирского и московского Дмитрия Ивановича и монголо-татарскими войсками во главе с фактическим правителем Золотой Орды темником Мамаем произошло сражение на Куликовом поле (ныне Куркинский район Тульской области). Эта одна из самых крупных битв среднев ...