Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Военная реформа
Дворяне и дети боярские проходили "службу по отечеству". В 1550 созданные ещё при Василии III отряды пищальников были преобразованы в стрелецкое войско (стрельцы назывались "служилые люди по прибору"). В "службу по прибору" мог поступить любой свободный человек, но она не являлась наследственной. К "пр ...
Восточное направление
В XV и первой половине XVI века Россия планомерно включала в себя многочисленные народы, жившие в Предуралье и оказавшиеся перед выбором: или быть покоренными многочисленными ханствами, оставшимися от Золотой Орды, или войти в Россию. Из-за того, что Россия существенно не меняла образ жизни народов, то многие из них добровольно входили ...
Реформы экономики в странах Азии
Формирование хозяйственного механизма в странах Азии происходило в условиях и формах, близких к СССР. Существенной чертой такой структуры являлась сильная позиция государственно-партийного аппарата в общественном воспроизводстве, т.е. командно-административная система.
В середине 60-х гг. начали появляться признаки несоответствия этой ...