Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Личность Петра I. Внешний облик Петра
Ещё ребёнком Пётр поражал людей красотой и живостью своего лица и фигуры. Из-за своего высокого роста — 200 см (6 футов 7 дюймов)[7] — он выдавался в толпе на целую голову. В то же время при таком большом росте, он носил обувь 38 размера.
Окружающих пугали очень сильные судорожные подёргивания лица, особенно в минуты гнева и душевного ...
Участие внутренних войск в сражениях начального этапа Великой Отечественной
войны
Накануне Великой Отечественной войны все железнодорожные и шоссейные мосты через пограничные реки на западной границе охранялись гарнизонами, подразделениями внутренних войск. Численность их была разная - от отделения до роты. Многие гарнизоны возглавляли сержанты срочной службы. Вот эти немногочисленные гарнизоны вместе с пограничникам ...
Наука
И. Павлов
занимается проблемами физиологии и нервной деятельности. И. Мечников– проблемами микробиологии, В. Вернадский
– вопросами биохимии. Н. Жуковскийсоздает институт аэродинамики. К.Э. Циолковский
разрабатывает проблемы реактивного движения и космонавтики. Ученые – гуманитарии (историки, философы) становятся политическими деятел ...