Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Варшавско-Ивангородская операция 14 года
Операция русских армий против немцев, происходившая с 28 сентября по 8 ноября. Иначе называется операцией на реках Сан и Висла.
В результате Восточно-Прусской операции 1914 года русские 1-я и 2-я армии вынуждены были отойти на линию Ковно – Гродно – река Бобр – река Нарев. В районе к Югу от Гродно сосредоточивалась 10-я армия, а в резу ...
Официальная идеология и общественная мысль в России в первой половине XIX
века о путях развития страны
После окончания Отечественной войны 1812 года многие в России и особенно крестьяне ожидали перемен. Необходимость отмены крепостного права осознавал и император Александр I, и часть дворян – офицеров. После выступления императора на открытии польского сейма Новосильцеву было поручено составить Уставную грамоту для всей России
. По проек ...
Моральное состояние советских войск в Великой Отечественной войне (по
воспоминаниям Г.К.Жукова). Моральное состояние войск –
секретное оружие
Моральное состояние можно назвать секретным оружием общества. Некоторое время назад Гитлер применил против нас секретное оружие — магнитную мину, но она оказалась не столь секретной, как он думал. Правда, мина причинила большой ущерб и вызывала серьезное беспокойство, пока ее секрет оставался неоткрытым.
В этом смысле моральное сос ...