Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Леонид Ильич Брежнев (1964–1982)
Брежнев оценивал США как постоянно слабеющую страну. В начале 1970-х годов
СССР заключило с США ряд договоров о предотвращении ядерной войны. Главным из них стал Хельсинский договор 1975 года
о:
– неприменении первыми ядерного оружия;
– нерушимости послевоенных границ;
– мирном разрешении конфликтов;
– соблюдении прав человека.
О ...
Ход военных действий
Для давления на Турцию в 1853 г. русские войска были введены в Молдову и Валахию. В ответ турецкий султан в октябре 1853 г. объявил России войну. Его поддержали Англия и Франция. Австрия заняла позицию "вооруженного нейтралитета". Россия оказалась в полной политической изоляции.
История Крымской войны делится на два этапа. Пе ...
Венчание на царство
Излюбленной идеей царя, осознанной уже в юности, стала мысль о неограниченной самодержавной власти. В декабре 1546 года 16-летний Иван посоветовался с митрополитом Макарием о своём желании жениться. Был устроен смотр невест. Выбор царя пал на Анастасию, дочь вдовы Захарьиной. При этом Карамзин говорит, что царь руководствовался не знатн ...