Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Экономические причины и последствия Первой Мировой войны. Экономические
причины Первой мировой войны. Участие стран мира в войне
Первая мировая война явилась прямым следствием империалистических противоречий, вызванных неравномерностью экономического и политического развития капиталистических стран. Складываются новые соотношения сил в капиталистическом мире, возникает борьба за передел уже поделенного мира, главным средством которой и являются насилие, война.
Б ...
Предыстория конфликта
Введение поста Президента при сохранении практически неограниченных полномочий Съезда народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации породило в России проблему двоевластия, которая осложнилась расколом общества на сторонников немедленного проведения радикальных экономических реформ ("шоковая терапи ...
Государство Шривиджайя в VII—X вв.
Одно из наиболее значительных государственных объединений ста¬ло складываться на Восточной Суматре в VI—VII вв., когда с распа¬дом морской империи Бапном получили независимость соседние тер¬ритории в зоне Малаккского пролива.
В это время заметно активизировалась международная торговля в Южных морях, возрос ее объем. Иностранных купцов ...