Укр. землі в складі Речі Посполитої

История » Укр. землі в складі Речі Посполитої

Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.

Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.

Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.

Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.

Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.

Основные направления национального возрождения
Новые национальные ориентиры. В XVIII в., когда национальное выживание стало фактом, формируется новая национальная идея, ориентированная на национальное возрождение. Основными ее положениями становятся: противостояние имперской политике национальных притеснений; интенсивное возрождение татарской национальной жизни на всей исторической ...

Культура России 1900–1917. Просвещение
К началу ХХ века Россия имела трехступенчатую систему образования: I ступень – начальная: церковно-приходские школы и народные училища; II ступень – средняя: гимназии и коммерческие училища; III ступень – высшая: институты и университеты. Неграмотных в стране было около 30% населения. В гимназиях и университетах много времени стали ...

Финансовые реформы.
Потребности капиталистической страны и расстройства финансов в годы Крымской войны повелительно требовали упорядочения всего финансового дела. Проведение в 60-х годах 19в. серии финансовых реформ было направлено на централизацию финансового дела и коснулось главным образом аппарата финансового управления. Указом 1860г. был учрежден Госу ...