Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Планировка жилых домов
На поселении Аркаим с помощью геофизических методов и археологических раскопок выявлено 66-67 жилищ, из которых раскопано 29. Во внешнем кольце было 39-40 жилых сооружений, во внутреннем – 27. Жилища располагались по кругу, имели в плане трапециевидную форму, площадь построек составляла 110-180 кв.м. Ширина жилых сооружений равна 6-8 м, ...
Реформы Сервия Туллия и их влияние на процесс становления государства
Сервий Туллий (Servius Tullius) (6 в. до н. э.), согласно римскому преданию, шестой царь Древнего Рима в 578—534/533 до н. э. С его именем римская традиция связывает реформы, способствовавшие утверждению государственного строя. Важнейшая из них — центуриатная реформа, в соответствии с которой родовые трибы были заменены территориальным ...
Майков.
Вот и Майков, муз любитель,
Декламируя идёт.
Как театра управитель,
Он актёров всех ведёт
Мочалов, Зубов, Колпаков
Его с почтеньем провожают,
Лисицын, Злов и Кандаков
Ему дорогу очищают.
За ним все авторы стремятся,
В руках трагедии у них.
Они все давятся, теснятся,
Приносят дар умов своих
Возьми, возьми -провозглашают,
О, ...