Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Краткая хронология
100-е тысячелетие до н.э. — Палеолит. Родовое общество. Древнейшие известные на сегодня стоянки человека на Волго-Урале.
XIV—XIII тысячелетия — Неолитическая революция. Начало перехода общества к производящему хозяйству.
VIII—V тысячелетия — Начало перехода к родоплеменному строю. Дивергенция (расхождение) современных семей языков. Фо ...
Стрелецкий бунт 1682 года и приход к власти Софьи
Алексеевны
27 апреля 1682 года после 6 лет правления умирает Царь Федор Алексеевич, не оставив наследников престола. По общему мнению наследовать престол должен был его брат Иван. Но 15-летний Иван был очень болезненным и малоумным и, конечно, не мог принять власти. Заручившись поддержкой патриарха Иоакима, Нарышкины и их сторонники 27 апреля 1682 ...
Экономика в 30-е годы
Сложившаяся к тому времени экономика ныне определяется как директивная. Она характеризовалась:
v фактически полным огосударствлением средств производства, хотя формально-юридически устанавливалось наличие двух основных форм собственности: государственной и групповой (кооперативно-колхозной);
v свернутостью товарно-денежных отношений ( ...