Укр. землі в складі Речі Посполитої

История » Укр. землі в складі Речі Посполитої

Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.

Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.

Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.

Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.

Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.

Герб города Ставрополя
Герб представляет собой четверочастный щит, в центре кото­рого помещен крест "прямой" формы, разделяющий простран­ство на четыре поля. Крест зани­мает место почетной фигуры гер­ба, окрашен в золотой цвет, по смыслу увязывается с название города (Ставрополь - Город Кре­ста) и по изображению соотно­сится с городским флагом. В н ...

Русско-крымские войны
Войска Крымского ханства устраивали регулярные набеги на южные территории Московской Руси с начала XVI века. Их целью было ограбление русских городов и пленение населения. В царствование Ивана IV набеги продолжились. Известно о походах Крымского ханства в 1536, 1537 годах, предпринятых совместно с Казанским ханством, при военной поддер ...

Победа на Чудском Озере русских воинов князя Александра Невского над немецкими рыцарями (1242 г.)
Ледовое побоище - это битва русского войска с немецкими ливонскими рыцарями, которая произошла на льду южной части Чудского озера 5 (18) апреля 1242 года и завершилась полным разгромом немецких захватчиков. В 1240-1242 годах, воспользовавшись ослаблением Руси, занятой борьбой против монголо-татарских полчищ хана Батыя, немецкие крестон ...