Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Причины распада цивилизационных систем
Тойнби утверждает, что главной причиной распада цивилизационных систем является потеря ими «жизненного порыва», который влечет их от вызова к ответу, от дифференциации к интеграции, от сжатия к расширению. Он особо подчеркивает, что рост цивилизации ни в коей мере нельзя путать с раздвижением ее границ, с территориальной экспансией. Нао ...
Волжская Булгария и Золотая Орда
Международное положение Волжской Булгарии. В начале XIII в. Волжская Булгария была международно-признанным государством с широкими торгово-экономическими и культурными связями. Значительно укрепились ее позиции на востоке: в Хорезмии, Бухаре, Восточном Туркестане, Иране, Сирии и других странах. По-новому складывались отношения Волжской ...
Церковь
После принятия христианства (988 г.) в Киеве была создана митрополичья кафедра. Позднее в Белгороде, Чернигове, Василеве, Переяславле, Юрьеве возникают отдельные епископии. Возникновение церковно-монастырского землевладения может быть отнесено ко второй половине XI в. в южной Руси, и не ранее второй четверти XII в. – в Новгороде и на с ...