Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Электронные деньги
Конец XX века ознаменован переходом к новому виду денег – “электронным деньгам”. Это стало возможным благодаря массовому выпуску компьютеров, что позволило перейти к электронным платежным переводам. Это - новый, “сверхскоростной” вид чека, но в форме пластиковой (“кредитной”) карточки.
Появление карточки кардинальным образом меняет наш ...
Страна и народы
К началу XIX в. территория России раскинулась на тысячи верст от Балтийского моря до Тихого океана. На этом пространстве проживало около 40 млн. человек, из них в Сибири — 3,1 млн. человек, на Северном Кавказе — около 1 млн. человек. Наиболее плотно были заселены центральные губернии. В 1800 г. плотность населения составляла здесь около ...
Причины победы большевиков
К марту 1918 года советская власть была установлена на большей части Российской империи. Учредительное собрание было отрыто 8 января 1918 года, но 9 января оно было разогнано. Началось становление диктатуры большевиков.
Причины победы большевиков:
1) декреты о мире (массовое дезертирство солдат с фронтов), о земле (начало передела зем ...