Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Общественная жизнь Волжской Булгарии в XIII-XIV вв.
Политическая структура. Общественная жизнь Волжской Бул-гарии по-прежнему регламентировалась правовыми нормами шариата. Сохранялся шариатский суд, находившийся под надзором главного казыя. По-прежнему продолжалась деятельность исламских духовных учреждений и улемов. Главным толкователем законов, принимаемых в стране на основе исламского ...
Князья Сан-Донато
Эти Демидовы представляли полнейший контраст с предками. Предки крепко сидели на своих заводах копили капиталы; потомки, используя семейные богатства, исколесили всю Европу.
Анатолий Николаевич (1812—1870), первый из Демидовых князь Сан-Донато, был младшим сыном Николая Никитовича Демидова, умершего во Флоренции, где он был русским пос ...
Развитие промышленности
Рост промышленного производства был более значительным, чем в сельском хозяйстве, что обеспечивалось ростом нужд российской армии и флота, увеличившимся спросом на мировом рынке на железо и парусное полотно, а также ростом несельскохозяйственного населения в России.
Тяжелая промышленность. Особенно быстро развивалась черная металлургия ...