Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Зарождение светских госархивов в Древ.Риме
Высшим государственным учреждением Римской республики являлся Сенат, который принимал большинство важнейших экономических и правовых решений, связанных с управлением Римом и римскими территориями. Документы по его деятельности (законопроекты, отчеты, протоколы и др.) хранились в Эрарии — государственном архиве Римской республики. Несмот ...
Основные формы работы по углубленному изучению гербов
С целью всестороннего изучения гербов можно использовать следующие формы работы:
1. Чтение лекций и проведение уроков, специально посвященных истории гербов. (А в отдельных случаях материал о гербах можно (а иногда и обязательно) применять во время педагогической практики в процессе изучения самой истории, т.е. при проведении «чисто» и ...
Признание статуса Чехии
Древнейшее из известных науке политических образований на территории современной Чехии и в ближайших землях — это так называемое княжество Само, получившее название по имени своего правителя Само (623 — 658). Оно представляло собой объединение нескольких племенных княжеств, сложившееся и расширившиеся в ходе борьбы с внешними врагами — ...