Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Социальные и экономические итоги
Количественная динамика вовлечения крестьянства в колхозы в годы второй пятилетки представлена в следующей таблице:
Таблица 1
Годы
Общее число крестьянских хозяйств
Коллективизировано
млн.
млн.
%
1933
23,2
15,2
65
1934
22,0
15,7
71,4
1935
20,8
17,3
83,2
1936 ...
Московская Русь в XV-XVI веках
Несмотря на все успехи Москвы в деле собирания русских земель, свою независимость к XV веку сохранили Новгородская республика и княжество Тверское. Москва продолжала собирать по всем княжествам ордынскую дань. Само Московское княжество сохраняло удельную систему. Однако удел старшего сына и наследника престола был всегда больше, чем все ...
Леонид Ильич Брежнев
В октябре 1964 года
пленум ЦК КПСС отстранил Хрущева от власти. Партию и правительство возглавил Брежнев.
Реформы Брежнева:
А) положение партийной бюрократии
укреплено, на местах расширена власть первых секретарей областных комитетов (обкомов) партии, назначения на посты стало пожизненным.
Б) в сельском хозяйстве
увеличено финанси ...