Укр. землі в складі Речі Посполитої

История » Укр. землі в складі Речі Посполитої

Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.

Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.

Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.

Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.

Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.

«Вперёд, орлы! Ломай блокаду, её железное кольцо!»
В начале зимы 1942-43 годов Ладожское Озеро долго не замерзало, поэтому положение Ленинграда снова было весьма бедственно. Прорыв блокады нужен был, как воздух. В конце ноября 1942 года Венный совет Ленфронта доложил в Ставку, что первоочередной задачей боевых действий зимой 1942-43 должна быть операция по прорыву блокады. Военный сове ...

Развитие политической системы. Конституция СССР в 1936г. Политический террор середины 30-х годов и его цели. Современные дискуссии о характере общественно-политической системы в конце 30-х годов. По
Революция «сверху», развернувшаяся в конце 1920-х годов, внесла серьёзные изменения во внутреннюю политику правящей партии, реанимировавшей военно-коммунистические методы управления страной, базировавшейся на принуждении и насилии. Большевики рассматривали революцию как апогей самой ожесточённой и непримиримой борьбы классов. В годы рев ...

Донское казачество в XVIII-XIX вв.
Решительный удар по политическим правам Войска Донского был нанесен Петром I, подчинившим в 1721 г. казаков Военной коллегии, тем самым, втиснув их в рамки социального организма Российского государства, сделав «государевыми слугами». Подчинение донцов сопровождалось жестоким подавлением булавинского восстания, лишением казаков таких важ ...