Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Перестройка в СССР: попытки реформирования экономики и обновления политической
системы (1985–1991)
В марте 1985 года главой СССР был избран Михаил Сергеевич Горбачев
. К этому времени страна находилась в тяжелом экономическом кризисе: упали мировые цены на нефть, большие затраты шли на холодную войну, войну в Афганистане и финансовую поддержку системы мирового социализма. Горбачев был убежден, что все проблемы возникли от искажения л ...
Лето 1942 года
Летом 1942 года главным направлением стало южное.Вермахт планировал захватить нефть Азербайджана и Кавказа, тем самым лишить топлива советскую технику, и втянуть в войну Турцию на Кавказе и в Закавказье, и Японию на Дальнем Востоке. В мае закончился захват Крыма. 17 июля немцы вышли к Сталинграду
, где начались затяжные бои. ...
Иран к началу XVI века
В данный период развитие производительных сил на территории современного Ирана и сопредельных областей (Ирака, Закавказья, Средней Азии) носило крайне медленный характер. Наиболее явно это проявлялось в затянувшемся отделении ремесла от сельского хозяйства. В XV, XVI и даже в XVII веке все необходимые для жизни предметы производились вн ...